вівторок, 29 жовтня 2019 р.

На сайті уряду оприлюднили новий порядок, за яким вчителі з 2020 року зможуть підвищувати кваліфікацію в інших організаціях, окрім ІППО. Порядок в документі нижче.



До вашої уваги підбірка студій та центрів на яких можна підвищити кваліфікацію та отримати відповідний сертифікат


EdEra

Це студія онлайн-освіти, яка займається виробництвом власних онлайн-курсів. Загальнодоступних курсів тут ще небагато, але їхня кількість постійно зростає.

EdEra часто співпрацює з Міністерством освіти і науки, тож тут є чимало освітніх можливостей, створених спільно з МОН: для вчителів початкової школи (щодо сучасних методик викладання – для вчителів, які візьмуть перші класи у 2018/2019 навчальному році, проте проходити цей курс можуть усі охочі), про оновлені програми початкової та базової освіти. Також на EdEra є курси для підготовки до ЗНО з різних предметів. Відео з нього особливо легко застосувати на уроках. Проте їх можна спробувати розглянути і з погляду методології – яким способом доноситься матеріал та спробувати впроваджувати подібні практики.Окрім того, спільно з Програмою розвитку ООН в Україні EdEra розробила антикорупційний урок, який можна провести в будь-якій школі. Матеріали для його проведення (сценарій, презентацію і відео) можна подивитись за цим посиланням.
Центр інноваційної освіти Про.Світ
Просвіт
Ця організація робить тренінги, лекції і школи для вчителів та адміністрацій шкіл. Вони, здебільшого, стосуються того, як змінювати освіту в школах, втілювати проекти та впроваджувати інноваційні методики викладання.Про.Світ також організовує проекти з системної роботи в школах. Наприклад, з березня 2017 року у Львові триває проект Школа 3.0, у рамках якого протягом року зі школами працюють експерти задля поліпшення комунікації з учнями, батьками, побудови хороших стосунків у колективі та покращення матеріально-технічної бази.
Це громадська спілка, яка організовує тренінги і майстер-класи для вчителів у Києві. Серед тем, які вже було охоплено, – розвиток критичного мислення, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, креативні педагогічні стратегії. За оновленнями зручно слідкувати на Facebook-сторінці спілки.
Емпатія про
Портал Empatia.pro Просвітницької ініціативи “Empatia – простір емоційного розвитку” – це осередок інноваційних знань з передових гуманітарних технологій світу. Тут зібрані корисні матеріали з психології розвитку, ефективних та об’єднуючих комунікацій на базі методу ненасильницького комунікування Маршалла Розенберга, розвитку емоційного інтелекту, формування характеру тощо, а також анонси заходів на ці теми.
Центр інноваційної освітиЦентр інноваційної освітиЦе тренінговий центр, який готує авторські курси. Серед них немає предметних – вони присвячені сучасним методикам викладання, тому підходять для всіх вчителів. Сюди входять: інформаційно-комунікаційна компетентність педагога, використання планшетів, ноутбуків та смартфонів в освітньому процесі, хмарні технології в освіті, візуалізація навчальних матеріалів тощо. Окрім того, є курси, що будуть корисні керівникам освітніх закладів – наприклад, про фандрайзинг (залучення коштів).Навчання відбувається на базі освітнього закладу. Замовити тренінг можна, заповнивши заявку та зазначивши теми, що вас цікавлять. Центр надішле вам детальний опис навчання (формат, умови тощо), після чого тренери приїдуть до вас у школу (доїзд можливий у будь-який регіон). Учасники тренінгу отримають сертифікати.
Це тренінговий центр для вчителів та адміністраторів освіти. Він проводить безкоштовні семінари, тренінги та воркшопи. Серед уже охоплених тем – освіта у Фінляндії, вальдорфська педагогіка, освіта у Мадриді, та як організувати альтернативну школу.
Спочатку це була лише 10-місячна формаційна програма для випускників шкіл, де вони навчаються лідерським якостям та суспільній відповідальності, вчаться реалізовувати соціальні проекти та розвиваються інтелектуально. Та УАЛ почала організовувати події для вчителів, спрямовані на розвиток лідерських навичок.
Наприклад, зараз відбувається набір на першу сесію “Свобода. Відповідальність. Довіра” програми Liberal Arts для вчителів, яка відбудеться з 30 вересня до 1 жовтня. Заявку на участь у програмі можна заповнити до 10 вересня. Також слідкуйте за оновленнями на сторінці УАЛ у Facebook.
Це об’єднання громадських організацій, фондів, департаментів та ініціатив у сфері освіти. Його мета – модернізація системи освіти, в рамках якої Кластер організовує події.
Зокрема, вже були події про школу майбутнього, програмування, а також освітня лабораторія, де вчителі розробляли власні проекти. Слідкуйте за оновленнями у Facebook.

вівторок, 25 червня 2019 р.



план
Плани занять
память
Розвиваємо пам’ять
увага
Розвиток уваги
мислення
Розвиток мислення
моторика
Дрібна моторика
фантазия
Розвиток творчих здібностей
емоції
Розвиток емоційно-вольової сфери
асиметрія півкуль
Розвиток міжпівкульної взаємодії


розвиток сприйняття
Розвиток сприйняття

середу, 24 квітня 2019 р.

Критичне сприйняття інформації

Одне з завдань сучасної школи — допомогти школярам зрозуміти складність взаємозв’язків світу, розвинути критичне і комплексне мислення. Адже в епоху YouTube та Інстаграму людям притаманне «кліпове» мислення. Тобто люди сприймають світ не цілісно, а як послідовність майже не пов'язаних між собою подій. Школярам все складніше читати чужі великі тексти, вони забувають те, що вчили вчора. Одне з досліджень показало, що коефіцієнт засвоєння знань у сучасних школярів — 10%. Саме тому в школах все більшу популярність здобувають короткі перекази великих творів.
Україна поступово рухається до західної моделі шкільної освіти. Ключовий документ Міністерства освіти України — концепція «Нова українська школа». Згідно з нею школа відповідатиме потребам кожної дитини.
Інтернет радикально змінює уявлення про освіту. Одним з найбільших університетів у Великобританії є Open University — у 2016/2017 навчальному році він нараховував 126 тисяч студентів. Особливість цього університету у тому, що студенти з усіх куточків Великобританії та багатьох країн світу вчаться дистанційно, а їхні аудиторії — віртуальні. Щоб утримувати увагу студентів, викладачам доводиться робити електронні конспекти лекцій, відеокурси та створювати короткі освітні відеоролики.
Що таке феномен «замкнених просторів»?
Однак Інтернет як простір має подвійну природу: усе залежить від того, хто його використовує. Це схоже на сокиру: з її допомогою можна побудувати будинок, але можна посягати на чиєсь життя. Інтернет все частіше використовують для поширення неправдивої інформації, розпалювання міжетнічної ворожнечі, тролінгу і булінгу, тобто для цькуванняінших. Частково цьому сприяють й принципи, за якими влаштований Інтернет та соцмережі. Йдеться про феномен «замкнених просторів». Алгоритми соцмереж чи гугла показують користувачу переважно ту інформацію, яка відповідає його / її інтересам. Так користувачі опиняються в пастці своїх інтересів та не мають доступу до усього спектру інформації. Що ж робити? Читати тих, чиї погляди ви не поділяєте, іноді зазирати на інший бік барикад.
Медіаграмотність для шкіл
Навчитися медіагігієні, розібратися в світі інформації та інформаційних пасток дозволяє дисципліна під назвою «медіаграмотність». Однак цей термін новий для української системи освіти. У Києві є тільки одна школа, директор якої системно пропонує дітям вчитися перевіряти інформацію в Інтернеті та обговорювати небезпеки, які несуть фейкові або ж неправдиві новини.
Однак чи легко переконати людей перевіряти інформацію й відкидати неправдиві відомості? «Людям не потрібна правда, їм потрібне підтвердження їхніх усталених поглядів» — стверджує професор-міжнародник Валерій Соловей. Саме тому багато людей живуть зі своїми напівправдами чи маленькими неправдами та щоразу відстоюють свої сформовані погляди на світ.
Цінність ЗМІ з хорошою репутацією, тобто відповідальних за достовірність інформації, все більше зростає. Це також стосується шкіл та університетів — викладацький колектив мають складати люди, які здатні відмежувати правдиву інформацію від чуток, домислів, перекручень і фальсифікацій. Крім того, саме вчителі повинні вчити учнів відрізняти правду від неправди і таким чином стимулювати розвиток їхнього критичного мислення.
Чому потрібно остерігатися телебачення?
Вже згаданий раніше професор Валерій Соловей у одній з своїх лекцій зазначив, що «телебачення — це взагалі не для розумних людей». Адже телебачення — різновид «гарячих медіа», які апелюють швидше до наших емоцій, аніж розуму. Згадайте читання книжки — там мінімум картинок, переважно рядки тексту. Однак ми уявляємо собі сцени, малюємо в уяві персонажів й здатні співпереживати героям, якщо фабула цікава. Ми черпаємо з книжок знання та тренуємо мозок.
А коли ми дивимося телебачення, наш мозок переважно спить. Інформацію з телебачення ми сприймаємо через зовнішні рецептори — зір та слух. Це простіше. Це яскравіше. Це не спонукає аналізувати.
Які методи маніпуляцій використовують на телебаченні
  • таємниця, теорія змови
Це один з найпростіших способів маніпуляції — сказати, що від вас нічого не залежить і хтось вже все вирішив за вас. «Не ходіть на вибори, бо й так відомо, хто переможе».
  • метод перенесення
Коли на телебаченні розповідають про сучасну подію, часто проводять аналогії з іншою, яка відбулася в інший історичний час за інших умов. Головна мета — знецінити сучасну подію чи її учасників.
  • маніпуляція порядком дня
Порядком дня маніпулюють, коли потрібно відвернути увагу від справді важливої події. Якщо на центральній площі столиці відбувається стотисячна акція протесту з вимогою відставки уряду, на телебаченні головною темою дня можуть зробити питання безпеки усиновлення дітей іноземцями.
  • маргіналізація
Люди не хочуть себе бачити в меншості. Зазвичай вони хочуть асоціювати себе з тією більшістю, на стороні якої «правда». Саме тому диктори чи ведучі здатні маніпулювати: вони виступають на стороні більшості, «здорового глузду» чи традиції. При цьому вони атакують опонентів, називаючи їх меншістю. Іншими словами — маргіналізують їх.
Як розрізняти неправдиву інформацію?
В сучасному інформаційному просторі люди нерідко отримують інформацію від тих, кого вони ніколи не бачили й швидше за все, ніколи про них не чули. Кілька порад, як розрізняти неправдиву чи маніпулятивну інформацію:
  • Не довіряйте публікаціям з маловідомих сайтів, які не мають репутації серед інших журналістів.
  • Якщо ви бачите сенсаційні заголовки — щось тут не так.
  • Емоційні заклики до якоїсь дії завжди підозрілі.
  • Остерігайтесь публікацій, де посилаються на ненадійні джерела, як-то «британські вчені заявили».
  • Використання лайливих слів та жаргону — ознака непрофесійності.
  • Використання дискримінаційної лексики.
  • Кілька знаків оклику наприкінці речення.
  • Апеляція до анонімних джерел.
Медіаграмотність починається з простого — з вміння ставити прості запитання щодо джерел інформації. Зрештою, це і є розвитком критичного мислення для школярів.

вівторок, 5 березня 2019 р.


ВИБІР ПІДРУЧНИКІВ ДЛЯ 2 КЛАСУ НУШ

Як обирати підручники для 2 класу

Відповіді на запитання вчителів


Розпочато другий етап конкурсного відбору підручників для 2 класу. Сьогодні вчитель приймає вільне і відповідальне рішення: за якими підручниками навчатимуться другокласники у його школі протягом наступних 5 років. Відповідаємо на запитання, які найбільше хвилюють педагогів.
Хто визначає, які підручники надійдуть до моєї школи?
Вибір підручників здійснюють безпосередньо вчителі. Педагогічна рада закладу освіти затверджує цей вибір і складає відповідний протокол.
Чи має право районне управління освіти рекомендувати конкретний підручник?
Будь-яка особа може вести роз’яснювальну роботу, пропонувати, коментувати той чи інший підручник, проте ніхто, зокрема орган управління освіти, не має права нав’язувати вибір вчителям.
Чи можна обрати для 2 класу підручники не тих авторів, за підручниками яких діти навчалися у 1 класі?
Положення про конкурсний відбір підручників не обмежує вибір підручників для 2 класу минулорічним вибором. Тож якщо вчитель бачить необхідність обрати для 2 класу підручники інших авторів, які, наприклад, мають кращу методичну підтримку, він має право це зробити.
Чи можна в межах певної освітньої програми працювати за підручником, створеним відповідно до іншої освітньої програми?
Закон України “Про освіту” надає учителю академічну свободу, зокрема й у виборі навчальних матеріалів. Якщо педагог, працюючи за вподобаним підручником, може реалізувати завдання освітньої програми, ніхто не вправі заборонити йому обрати підручник, розроблений до іншої програми.
Ми працювали з 1 класами за програмою Савченко, а з наступного навчального року хочемо перейти на програму Шияна. Як це зробити?
За рішенням педагогічного колективу, яке зазначається у відповідному протоколі, Типову освітню програму, за якою працює заклад освіти, можна змінити на іншу.
До якої дати ми, вчителі, маємо визначитися із вибором підручників для 2 класу?
З 25 лютого 2019 року вчителі мають можливість ознайомитися з фрагментами підручників для 2 класу. Результати вибору підручників заклади освіти вносять до спеціальної форми у Державній інформаційній системі освіти з 4 по 10 березня. Більшість педагогічних колективів вже запланували засідання педрад на 4-5 березня.
Де можна ознайомитися з проектами підручників?
З усіма проектами підручників для 2 класу можна ознайомитися в електронній бібліотеці ІМЗО.
Детально про правила конкурсного відбору читайте на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Будьте відповідальними і сміливими у виборі! Обирайте підручники, працювати за якими легше і зручніше – для Ваших учнів та для Вас.


четвер, 14 лютого 2019 р.



МЕТОД “АКТИВНОГО СЛУХАННЯ” ЯК ОДИН З ЧУДОВИХ ПРИЙОМІВ НАЛАГОДИТИ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ





В цьому уривку з книги Ю.Б. Гіппенрейтер детально розповідається про такий чудовий прийом, як “активне слухання”. Якщо ви знаєте, що це і активно користуєтесь ним – іще раз актуалізуйте всі нюанси, прочитавши статтю. Якщо ж метод для вас новий – спробуйте! І поділіться в коментарях своїми враженнями. Насправді цей спосіб вести діалог застосовуйте не тільки до дитини, але і до дорослих!
Причини труднощів дитини часто бувають заховані в сфері її почуттів. Тоді практичними діями – показати, навчити, спрямувати – їй не допоможеш. У таких випадках краще всього … дитину послухати. Правда, інакше, ніж ми звикли. Психологи знайшли і дуже докладно описали спосіб «активного слухання». Що ж це означає – активно слухати дитину? Ось кілька ситуацій:
Мама сидить в парку на лавці, до неї підбігає її малюк в сльозах: «Він забрав мою машинку!».
Син повертається зі школи, в серцях кидає на підлогу портфель, на питання батька відповідає: «Більше я туди не піду!».
Дочка збирається гуляти; мама нагадує, що треба одягнутися тепліше, але дочка вередує: вона відмовляється надягати «цю уродская шапку».
У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.
Для цього найкраще сказати, що саме, на вашу думку, відчуває зараз дитина. Бажано назвати «по імені» це її почуття або переживання.
Активно слухати дитину – значить «повертати» їй в бесіді те, що вона вам повідала, при цьому позначивши її почуття.
Повернемося до наших прикладів і підберемо фрази, в яких батьки називають почуття дитини:
СИН: Він забрав мою машинку!
МАМА: Ти дуже засмучений і розсерджений на нього.
СИН: Більше я туди не піду!
ТАТО: Ти більше не хочеш ходити в школу
ДОЧКА: Не буду я носити цю страшну шапку!
МАМА: Тобі вона дуже не подобається.
Швидше за все такі відповіді здадуться вам незвичними і навіть неприродними. Набагато легше і звичніше було б сказати: – Ну нічого, пограється і віддасть … – Як це ти не підеш до школи ?! – Перестань вередувати, цілком пристойна шапка!
При всій удаваній справедливості цих відповідей вони мають один спільний недолік: залишають дитину наодинці з її переживанням. Своєю порадою або критичним зауваженням батьки хіба повідомля.ють дитині, що її переживання неважливе, воно не приймається до уваги.
Навпаки, відповіді за способом активного слухання показують, що батьки зрозуміли внутрішню ситуацію дитини, готові, почувши про неї більше, прийняти її. Таке буквальне співчуття мами чи тата справляє на дитину зовсім особливе враження (не менше, а часом набагато більший вплив воно робить і на самих батьків). Багато батьків, які вперше спробували спокійно «озвучити» почуття дитини, розповідають про несподівані, часом чудодійні результати. Ось два реальні випадки.
Мама входить в кімнату дочки і бачить безлад.
МАМА: Ніна, ти все ще не прибрала в своїй кімнаті?
ДОЧКА: Ну, мам, потім.
МАМА: Тобі дуже не хочеться зараз прибирати.
ДОЧКА (несподівано кидається на шию матері): Мамочка, яка ти у мене чудова!
Інший випадок розповів тато семирічного хлопчика.
Вони з сином поспішали на автобус. Автобус був останній, і на нього ніяк не можна було спізнитися. По дорозі хлопчик попросив купити шоколадку, але тато відмовився. Тоді ображений син став саботувати татовий поспіх: відставати, дивитися по сторонах, зупинятися для якихось «невідкладних» справ. Перед татом постав вибір: спізнюватися не можна, а тягнути сина насильно за руку йому теж не хотілося. І тут він згадав наша порада. «Денис, – звернувся він до сина, – ти засмутився через те, що я не купив тобі шоколадку, засмутився і образився на мене». В результаті сталося те, чого тато зовсім не очікував: хлопчик миролюбно вклав свою руку в татову, і вони швидко попрямували до автобуса.
Не завжди, звичайно, конфлікт вирішується так швидко. Іноді дитина, відчуваючи готовність батька або матері її слухати і розуміти, охоче продовжує розповідати про те, що трапилося. Дорослому залишається тільки активно слухати його далі.
Деякі важливі особливості і додаткові правила бесіди за способом активного слухання.
Якщо ви хочете послухати дитину, обов’язково поверніться до неї обличчям. Дуже важливо також, щоб її і ваші очі знаходилися на одному рівні. Якщо дитина маленька, присядьте біля неї, візьміть її на руки або на коліна, можна злегка притягнути дитину до себе, підійти або присунути свій стілець до неї ближче. Уникайте спілкуватися з дитиною, перебуваючи в іншій кімнаті, повернувшись обличчям до плити або до раковини з посудом, дивлячись телевізор, читаючи газету, сидячи, відкинувшись на спинку крісла або лежачи на дивані. Ваше положення по відношенню до неї і ваша поза – перші і найсильніші сигнали про те, наскільки ви готові її слухати і почути. Будьте дуже уважні до цих сигналів, які добре «читає» дитина будь-якого віку, навіть не віддаючи собі свідомого звіту в тому.
По-друге, якщо ви розмовляєте з засмученою дитиною, не слід ставити їй запитання. Бажано, щоб ваші відповіді звучали в стверджувальній формі.
наприклад:
СИН (з похмурим виглядом): Не буду більше водитися з Петром.
БАТЬКО: Ти на нього образився.
Можливі неправильні репліки:
– А що сталося?
Ти що, на нього образився?
Чому перша фраза батька більш вдала? Тому що вона відразу показує, що батько налаштувався на «емоційну хвилю» сина, що він чує і приймає його сум, у другому ж випадку дитина може подумати, що батько зовсім не з нею, а як зовнішній учасник цікавиться тільки «фактами», випитує про них. Насправді це може бути зовсім не так, і батько, задаючи питання, може цілком співчувати синові, але справа в тому, що фраза, оформлена як питання, не відображає співчуття.
Здавалося б, різниця між стверджувальною і питальною відповідями дуже незначна, іноді це всього лише тонка інтонація, а реакція на них буває дуже різна. Часто на запитання «Що трапилося?» засмучена дитина відповідає «Нічого!», А якщо ви скажете «Щось сталося …», то дитині буває легше почати розповідати про те, що трапилося.
дуже важливо в бесіді «тримати паузу». Після кожної вашої репліки краще за все помовчати. Пам’ятайте, що цей час належить дитині, не забивайте його своїми міркуваннями і зауваженнями. Пауза допомагає дитині розібратися в своєму переживанні і одночасно повніше відчути, що ви поруч. Дізнатися про те, що дитина ще не готова почути вашу репліку, можна по її зовнішньому вигляду. Якщо її очі дивляться не на вас, а в сторону, «всередину» або вдалину, то продовжуйте мовчати – в дитини відбувається зараз дуже важлива і потрібна внутрішня робота.
в вашій відповіді також іноді корисно повторити, що саме, як ви зрозуміли, сталося з дитиною, а потім позначити її почуття. Так, відповідь батька в попередньому прикладі могла би складатися з двох фраз.
СИН (з похмурим виглядом): Не буду більше водитися з Петром.
БАТЬКО: Не хочеш з ним більше дружити. (Повторення почутого).
СИН: Так, не хочу.
БАТЬКО (після паузи): Ти на нього образився. (Позначення почуття).
Іноді у батьків виникає побоювання, що дитина сприйме повторення її слів як передражнювання. Цього можна уникнути, якщо використовувати інші слова з тим же змістом. Наприклад, в нашому прикладі слово «водитися» батько замінив на «дружити». Практика показує, що якщо ви навіть і використовуєте ті ж фрази, але при цьому точно вгадуєте переживання дитини, вона, як правило, не помічає нічого незвичайного, і бесіда успішно триває.
Звичайно, може статися, що у відповіді ви не зовсім точно вгадали, подію або почуття дитини. Не хвилюйтеся, в наступній фразі дитина вас поправить. Будьте уважні до її поправки і покажіть, що ви її прийняли.
* * *
Результати активного слухання:
Зникає або принаймні сильно слабшає негативне переживання дитини. Тут позначається чудова закономірність: розділена радість подвоюється, розділене горе зменшується вдвічі.
Дитина, переконавшись, що дорослий готовий її слухати, починає розповідати про себе все більше: тема розповіді (скарги) змінюється, розвивається. Іноді в одній розмові несподівано розмотується цілий клубок проблем і прикрощів.
Дитина сама просувається у вирішенні своєї проблеми.
Батьки повідомляють, як про диво, що діти самі досить швидко починають активно слухати їх.
Батьки самі відчувають зміни в собі. Дуже часто на початку занять з активного слухання вони діляться ось яким своїм неприємним переживанням. «Ви говорите, – звертаються вони до психолога, – що активне слухання допомагає зрозуміти і відчути проблему дитини, душевно поговорити з нею. У той же час ви вчите нас способу або методу, як це робити. Навчаєте будувати фрази, підшукувати слова, дотримуватися правил. Яка ж це душевна розмова? Виходить суцільна “техніка”, до того ж незручна, неприродна. Слова не приходять в голову, фрази виходять кострубаті, вимучені. І взагалі – нечесно: ми хочемо, щоб дитина поділилася з нами сокровенним, а самі “застосовуємо” до неї якісь способи.» Такі або приблизно такі заперечення доводиться чути часто на перших двох-трьох заняттях. Але поступово переживання батьків починають змінюватися. Зазвичай це трапляється після перших вдалих спроб вести бесіду з дитиною по-іншому. Успіх окрилює батьків, вони починають інакше ставитися до «техніки» і одночасно помічають в собі щось нове. Вони виявляють, що стають більш чутливими до потреб і прикрощів дитини, легше приймають її «негативні» почуття. Батьки кажуть, що з часом вони починають знаходити в собі більше терпіння, менше дратуватися на дитину, краще бачити, як і чому їй буває погано. Виходить так, що «техніка» активного слухання виявляється засобом перетворення батьків. Ми думаємо, що «застосовуємо» її до дітей, а вона міняє нас самих. В цьому – її чудова прихована властивість.
Що ж стосується занепокоєння батьків щодо штучності, «прийомів» і «технік», то подолати його допомагає одне порівняння, яке я часто наводжу на заняттях.
Добре відомо, що початківці балерини години проводять у позах, далеко не природних з точки зору наших звичайних уявлень. Наприклад, вони розучують позиції, при яких ступні ставляться під різними кутами, в тому числі під кутом 180 градусів. При такому «вивернутому» положенні ніг балерини повинні вільно тримати рівновагу, присідати, стежити за рухами рук … і все це потрібно для того, щоб потім вони танцювали легко і вільно, не думаючи вже ні про які техніки.
Так само і з навичками спілкування. Вони спочатку важкі і деколи незвичайні, але коли ви їх опановуєте, «техніка» зникає і переходить в мистецтво спілкування.

понеділок, 14 січня 2019 р.

Формувальне  оцінювання навчальних досягнень учнів  у  новій українській  школі 

У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.
Формувальне оцінювання створює можливість учителю відслідковувати процес просування учня до навчальних цілей і вчасно вносити корективи в навчальний процес. Для учня формувальне оцінювання слугує рекомендацією до дії, а не педагогічним вироком.